Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Эй, чуваки! Сегодня я расскажу вам историю, как я закатила самый крутой факап в своей жизни и расколбасилась от психоделического опыта. А все началось с того, что я решила купить закладки с кодеином и позабыть о стеснении перед парнями.
Как-то раз, я наткнулась на кидалу, который предлагал мне этот долгожданный кодеин. Конечно, я была насторожена, ведь таких кидал, как он, полно. Но мой жажда отстраниться от действительности и перестать стесняться была слишком сильной, поэтому я решила рисковать.
Встреча состоялась в подворотне, где я должна была передать ему деньги. Кидал был типичным наркоманом, с распушенными волосами и поблекшей футболкой. Он немного нервничал, но все же сказал, что сделка состоится.
И вот, кидал достал пакетик с закладками. Я осторожно посмотрела на него, чтобы убедиться, что он не слишком крошит. Ведь мне нужна была точная дозировка, чтобы не переборщить с кодеином.
Я протянула кидалу деньги, а он положил пакетик в мою руку. Я почувствовала небольшой трепет внутри себя - это был мой первый опыт с закладками. Я никогда не думала, что смогу себе позволить такое удовольствие.
Пока шла домой, я уже предвкушала момент, когда смогу расколбаситься от этой новой реальности. Дома я закрыла дверь на засов и села у окна с пакетиком в руках. Никаких румтур - у меня был только я и эти маленькие графины, полные кодеина.
Я взяла одну закладку и аккуратно разложила ее на бумажке. Она выглядела как маленький кристалл, который только и ждал, чтобы попасть в мой организм и открыть дверь в другой мир.
Я приложила закладку к носу и вдохнула. Это был первый раз, когда я испробовала что-то подобное. Через несколько минут я почувствовала, как адреналин начал заливать мое тело. Каждая клетка ощущала, что происходит что-то необычное.
Вдруг все на улице начало меняться. Кажется, я попала в психоделическую сказку, где все цвело и переливалось. Я видела краски, которых раньше не существовало, и слышала звуки, которые казались мне музыкой.
Вся реальность исказилась перед моими глазами, и я полностью погрузилась в этот новый мир. Я забыла о своих комплексах и страхах. Теперь я чувствовала себя свободной и бесконечно красивой.
Я стала искать приключения, чтобы испытать все, что могла. Я ходила на концерты, устраивала праздники и устраивала вечеринки. Я больше не стеснялась при парнях, была смелой и раскрепощенной. Я все больше и больше теряла контроль над собой.
Я начала кидать своих друзей и родных, чтобы обеспечить себе новую дозу. Я стала зависима от закладок и не могла думать о чем-то другом. Морфин и говно были для меня уже не интересны, только кодеин оставался самым главным.
Но в конце концов, я осознала, что попала в ловушку. Кодеин перестал приносить мне удовольствие, только угнетал и убивал. Я поняла, что должна вырваться из этой зависимости, иначе она поглотит меня целиком. Любить себя и свое тело важнее, чем любая наркота. Я решила начать заново и построить свою жизнь без всех этих грязных веществ. Они только уводят вас от реальности и губят вашу жизнь.». Ведь настоящая жизнь - это куда лучше фармацевтического фейерверка.